розмружити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив розмру́жити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розмру́жмо
2 особа розмру́ж розмру́жте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розмру́жу розмру́жимо, розмру́жим
2 особа розмру́жиш розмру́жите
3 особа розмру́жить розмру́жать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розмру́жив розмру́жили
жін.р. розмру́жила
сер.р. розмру́жило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розмру́жений
Безособова форма
розмру́жено
Дієприслівник
розмру́живши