розмочалитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розмоча́литися, розмоча́литись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розмоча́льмося, розмоча́льмось
2 особа розмоча́лься розмоча́льтеся, розмоча́льтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розмоча́люся, розмоча́люсь розмоча́лимося, розмоча́лимось, розмоча́лимся
2 особа розмоча́лишся розмоча́литеся, розмоча́литесь
3 особа розмоча́литься розмоча́ляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розмоча́лився, розмоча́ливсь розмоча́лилися, розмоча́лились
жін.р. розмоча́лилася, розмоча́лилась
сер.р. розмоча́лилося, розмоча́лилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розмоча́лившись