розмочалити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розмоча́лити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розмоча́льмо
2 особа розмоча́ль розмоча́льте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розмоча́лю розмоча́лимо, розмоча́лим
2 особа розмоча́лиш розмоча́лите
3 особа розмоча́лить розмоча́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розмоча́лив розмоча́лили
жін.р. розмоча́лила
сер.р. розмоча́лило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розмоча́лений
Безособова форма
розмоча́лено
Дієприслівник
розмоча́ливши