розмити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розми́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розми́ймо | |
2 особа | розми́й | розми́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розми́ю | розми́ємо, розми́єм |
2 особа | розми́єш | розми́єте |
3 особа | розми́є | розми́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розми́в | розми́ли |
жін.р. | розми́ла | |
сер.р. | розми́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розми́тий | ||
Безособова форма | ||
розми́то | ||
Дієприслівник | ||
розми́вши |