розметушитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розметуши́тися, розметуши́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розметуші́мося, розметуші́мось, розметуші́мся
2 особа розметуши́ся, розметуши́сь розметуші́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розметушу́ся, розметушу́сь розметушимо́ся, розметушимо́сь, розметуши́мся
2 особа розметуши́шся розметушите́ся, розметушите́сь
3 особа розметуши́ться розметуша́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розметуши́вся, розметуши́всь розметуши́лися, розметуши́лись
жін.р. розметуши́лася, розметуши́лась
сер.р. розметуши́лося, розметуши́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розметуши́вшись