розмелений 2 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розме́лений розме́лена розме́лене розме́лені
родовий розме́леного розме́леної розме́леного розме́лених
давальний розме́леному розме́леній розме́леному розме́леним
знахідний розме́лений, розме́леного розме́лену розме́лене розме́лені, розме́лених
орудний розме́леним розме́леною розме́леним розме́леними
місцевий на/у розме́леному, розме́ленім на/у розме́леній на/у розме́леному, розме́ленім на/у розме́лених
-2-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розме́лений розме́лена розме́лене розме́лені
родовий розме́леного розме́леної розме́леного розме́лених
давальний розме́леному розме́леній розме́леному розме́леним
знахідний розме́лений, розме́леного розме́лену розме́лене розме́лені, розме́лених
орудний розме́леним розме́леною розме́леним розме́леними
місцевий на/у розме́леному, розме́ленім на/у розме́леній на/у розме́леному, розме́ленім на/у розме́лених

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розмеле́ний розмеле́на розмеле́не розмеле́ні
родовий розмеле́ного розмеле́ної розмеле́ного розмеле́них
давальний розмеле́ному розмеле́ній розмеле́ному розмеле́ним
знахідний розмеле́ний, розмеле́ного розмеле́ну розмеле́не розмеле́ні, розмеле́них
орудний розмеле́ним розмеле́ною розмеле́ним розмеле́ними
місцевий на/у розмеле́ному, розмеле́нім на/у розмеле́ній на/у розмеле́ному, розмеле́нім на/у розмеле́них