розмежований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розмежо́ваний розмежо́вана розмежо́ване розмежо́вані
родовий розмежо́ваного розмежо́ваної розмежо́ваного розмежо́ваних
давальний розмежо́ваному розмежо́ваній розмежо́ваному розмежо́ваним
знахідний розмежо́ваний, розмежо́ваного розмежо́вану розмежо́ване розмежо́вані, розмежо́ваних
орудний розмежо́ваним розмежо́ваною розмежо́ваним розмежо́ваними
місцевий на/у розмежо́ваному, розмежо́ванім на/у розмежо́ваній на/у розмежо́ваному, розмежо́ванім на/у розмежо́ваних