розмарнословитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розмарносло́витися, розмарносло́витись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розмарносло́вмося, розмарносло́вмось
2 особа розмарносло́вся розмарносло́втеся, розмарносло́втесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розмарносло́влюся, розмарносло́влюсь розмарносло́вимося, розмарносло́вимось, розмарносло́вимся
2 особа розмарносло́вишся розмарносло́витеся, розмарносло́витесь
3 особа розмарносло́виться розмарносло́вляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розмарносло́вився, розмарносло́вивсь розмарносло́вилися, розмарносло́вились
жін.р. розмарносло́вилася, розмарносло́вилась
сер.р. розмарносло́вилося, розмарносло́вилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розмарносло́вившись