-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний розлюто́ваність  
родовий розлюто́ваності  
давальний розлюто́ваності  
знахідний розлюто́ваність  
орудний розлюто́ваністю  
місцевий на/у розлюто́ваності  
кличний розлюто́ваносте*  

Словник синонімів

ЛЮТЬ (почуття сильного обурення, роздратування, гніву), ЛЮ́ТІСТЬ, РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ, РОЗЛЮТО́ВАНІСТЬ, ЛЮ́ТОЩІ, СКАЖЕ́НІСТЬ, ПА́СІЯдіал.,Я́РІСТЬрідше.На неї напала така лють, що сама себе не тямила (Лесь Мартович); [Агафія:] Відки у тебе така лютість на свою власну дитину? (І. Франко); Її тиха мова гасила його лютощі (Панас Мирний); Приносив [син] кождого півріччя чим раз, то гірше свідоцтво. При таких нагодах змінялись любов і пестощі вітця в скаженість (О. Кобилянська); Коли його хто чим-небудь подразнив, хоч би жартом, зараз попадав у таку ярість, що міг допуститися і найбільшого злочину (С. Ковалів). - Пор. гнів, 1. злість, несамови́тість.