розлютований 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розлюто́ваний | розлюто́вана | розлюто́ване | розлюто́вані |
родовий | розлюто́ваного | розлюто́ваної | розлюто́ваного | розлюто́ваних |
давальний | розлюто́ваному | розлюто́ваній | розлюто́ваному | розлюто́ваним |
знахідний | розлюто́ваний, розлюто́ваного | розлюто́вану | розлюто́ване | розлюто́вані, розлюто́ваних |
орудний | розлюто́ваним | розлюто́ваною | розлюто́ваним | розлюто́ваними |
місцевий | на/у розлюто́ваному, розлюто́ванім | на/у розлюто́ваній | на/у розлюто́ваному, розлюто́ванім | на/у розлюто́ваних |