розлущений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розлу́щений розлу́щена розлу́щене розлу́щені
родовий розлу́щеного розлу́щеної розлу́щеного розлу́щених
давальний розлу́щеному розлу́щеній розлу́щеному розлу́щеним
знахідний розлу́щений розлу́щену розлу́щене розлу́щені
орудний розлу́щеним розлу́щеною розлу́щеним розлу́щеними
місцевий на/у розлу́щеному, розлу́щенім на/у розлу́щеній на/у розлу́щеному, розлу́щенім на/у розлу́щених