-1-
іменник середнього роду
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний розлуча́ння  
родовий розлуча́ння  
давальний розлуча́нню  
знахідний розлуча́ння  
орудний розлуча́нням  
місцевий на/у розлуча́нні, розлуча́нню  
кличний розлуча́ння*  

Словник синонімів

ПРОЩА́ННЯ, РОЗСТАВА́ННЯ, РОЗСТАННЯ, РОЗЛУ́КА, РОЗЛУЧА́ННЯрідше,ПРОЩА́Йу знач. ім., розм.Тихенько вийшов [священик], кивнув мовчки всім на прощання (І. Багряний); Не хочеться переривати оцю чудесну годину розставання з рідним містом (В. Собко); Ой зацвіла калинонька, цвіла над скалою. Ой вже ж мені, мій миленький, розлука з тобою (коломийка); У хвилину звичну розлучання Руку стиснеш, тихо глянеш в очі, І помітиш мить одну вагання, - Серце розлучатися не хоче (Т. Масенко); Я на прощай кивнув йому і подумав заспокоєно: "Дійде" (І. Муратов). - Пор. 1. проща́тися.