розлуплювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив розлу́плювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розлу́плюймо
2 особа розлу́плюй розлу́плюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розлу́плюватиму розлу́плюватимемо, розлу́плюватимем
2 особа розлу́плюватимеш розлу́плюватимете
3 особа розлу́плюватиме розлу́плюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розлу́плюю розлу́плюємо, розлу́плюєм
2 особа розлу́плюєш розлу́плюєте
3 особа розлу́плює розлу́плюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розлу́плюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розлу́плював розлу́плювали
жін. р. розлу́плювала
сер. р. розлу́плювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розлу́плювавши