-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розку́шувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розку́шуймо
2 особа розку́шуй розку́шуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розку́шуватиму розку́шуватимемо, розку́шуватимем
2 особа розку́шуватимеш розку́шуватимете
3 особа розку́шуватиме розку́шуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розку́шую розку́шуємо, розку́шуєм
2 особа розку́шуєш розку́шуєте
3 особа розку́шує розку́шують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розку́шуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розку́шував розку́шували
жін. р. розку́шувала
сер. р. розку́шувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розку́шуваний
Безособова форма
розку́шувано
Дієприслівник
розку́шувавши

Словник синонімів

ЗРОЗУМІ́ТИщо і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ[ВБАГНУ́ТИ]розм.,УТНУ́ТИ[ВТНУ́ТИ]розм.,УТЯ́МИТИ[ВТЯ́МИТИ]розм.,ЗМЕТИКУВА́ТИрозм.,УТОРО́ПАТИ[ВТОРО́ПАТИ]розм.,РОЗТОРО́ПАТИрозм.,РОЗЧО́ВПАТИрозм.,РОЗЧУ́ХАТИрозм.,РОЗШОЛО́ПАТИ[РОЗЧОЛО́ПАТИ]розм.,ЗМИКИ́ТИТИрозм.,ВТЕЛЕ́ПАТИфам., УРОЗУМІ́ТИ[ВРОЗУМІ́ТИ]заст.,РОЗЧУ́МАТИдіал.,ЗМІРКУВА́ТИдіал.,ВИ́РОЗУМІТИрідко;УЛОВИ́ТИ[ВЛОВИ́ТИ], УХОПИ́ТИ[ВХОПИ́ТИ], СХОПИ́ТИрозм. (швидко, легко); РОЗІБРА́ТИСЯу чому,РОЗГАДА́ТИ, РОЗКУСИ́ТИрозм.,РОЗКУМЕ́КАТИфам. (щось складне, неясне, заплутане). - Недок.: розумі́ти, тя́мити, уло́влювати[вло́влювати], схо́плювати, розбира́тися, розга́дувати, розку́шувати рідко.Прочитавши кілька рядків і не зрозумівши змісту, він закрив книжку (Григорій Тютюнник); Тут мій герой не те щоб дрейфив, а просто говорив, що його не так зрозуміли (М. Хвильовий); Романз болем і жалістю збагнув, що стара й досі виглядає свого Івана (М. Стельмах); Спершу нічого не міг утямити, тільки дивився пильно, й на його смаглявому виду з’явився переляк (Є. Гуцало); З отих криків годі було щось уторопати. Цигуля не із слів зрозумів, а просто відчув серцем, що все провалилося (А. Головко); Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський); Він спершу не розумів, про що йдеться, а коли розшолопав, куди навертає Сагайдак, то йому одразу аж млосно стало (С. Добровольський); Ніхто в Терпінні не змикитив, яку вигоду матиме Дрочило від пастухування свого приймаченка (І. Головченко і О. Мусієнко); [Старшина:] Я знаю, що вам багато говорить не треба. Ви зразу мене урозумієте (І. Карпенко-Карий); Не міг вирозуміти [Семен], про що бесідник говорить (Лесь Мартович); Даша прислухалася, але не могла вловити змісту (С. Журахович); Руснаки гомоніли прудко, з особливим акцентом, так що незвикле вухо не могло зразу вхопити суть розмови (М. Коцюбинський); Для неї, яка з трійок не вилазила, було просто дивовижно, як він швидко все схоплював, який розум у нього чіткий та бистрий (О. Гончар); - Зрозуміло, - зітхнув Анрі-Жак, хоча насправді розібрався в цьому значно пізніше (Ю. Яновський); Дівчачу натуру трудно розгадати (Г. Квітка-Основ’яненко); На його загостреному знизу обличчі межуються і пошана до Мірошниченка, і якась інша, більш потайна думка, яку не так уже й важко розкусити (М. Стельмах); Вона тепер лише розкумекала, чого прийшли люди, і голосним жалісливим тужінням ніби хотіла компенсувати витрачений на міркування час (І. Кириленко). - Пор. доду́матися, 1. розумі́ти, усвідо́млювати.