-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив розку́шати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розку́шаймо
2 особа розку́шай розку́шайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розку́шаю розку́шаємо, розку́шаєм
2 особа розку́шаєш розку́шаєте
3 особа розку́шає розку́шають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розку́шав розку́шали
жін.р. розку́шала
сер.р. розку́шало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розку́шавши

Словник синонімів

РОЗКУШТУВА́ТИ (куштуючи, визначити смак чогось), РОЗСМАКУВА́ТИрозм., РОЗКУ́ШАТИрозм. [Явдоким (випив):] Оце така горілка! Тю, й не розкуштував!.. [Свирид:] Таки як добре пожуєш, то й розсмакуєш... (А. Кропивницький); - Сучий син привіз свіже пиво, коли не бреше.. - От купіть, тоді й розкушаємо, яке воно... (М. Коцюбинський).