-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розку́по́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розку́по́рмо
2 особа розку́по́р розку́по́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розку́по́рю розку́по́римо, розку́по́рим
2 особа розку́по́риш розку́по́рите
3 особа розку́по́рить розку́по́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розку́по́рив розку́по́рили
жін.р. розку́по́рила
сер.р. розку́по́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розку́по́рений
Безособова форма
розку́по́рено
Дієприслівник
розку́по́ривши

Словник синонімів

ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИрідше,РОЗКУ́ПО́РЮВАТИрідше, РОЗКУ́БРЮВАТИдіал. (пляшку). - Док.: відкри́ти, розкри́ти, розпеча́тати, відкоркува́ти, розкоркува́ти, відку́по́рити, розку́по́рити, розку́брити. Мати аж пальці порізала, відкриваючи йому консерви (О. Гончар); Тобі посилку принесуть в хату,.. кажи при собі розкрити ящик, чи не поломили чого (Леся Українка); Розпечатувати пакет; Сам господар відкорковував пляшки (Н. Рибак); Витяг [Сергій] з кишені складного ножа і вмить розкоркував пляшку (О. Копиленко); Хабаров відкупорив пляшку (О. Донченко); Розкупорили шампанське.