розкумекувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[фам.]

Словник відмінків

Інфінітив розкуме́кувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розкуме́куймо
2 особа розкуме́куй розкуме́куйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розкуме́куватиму розкуме́куватимемо, розкуме́куватимем
2 особа розкуме́куватимеш розкуме́куватимете
3 особа розкуме́куватиме розкуме́куватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розкуме́кую розкуме́куємо, розкуме́куєм
2 особа розкуме́куєш розкуме́куєте
3 особа розкуме́кує розкуме́кують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розкуме́куючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розкуме́кував розкуме́кували
жін. р. розкуме́кувала
сер. р. розкуме́кувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розкуме́кувавши