розкріплятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розкріпля́тися, розкріпля́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | розкріпля́тиметься | розкріпля́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | розкріпля́ється | розкріпля́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розкріпля́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розкріпля́вся, розкріпля́всь | розкріпля́лися, розкріпля́лись |
жін. р. | розкріпля́лася, розкріпля́лась | |
сер. р. | розкріпля́лося, розкріпля́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розкріпля́вшись |