розкошування 2 значень
-1-
іменник середнього роду
(від: розко́шувати)
-2-
іменник середнього роду
(від: розкошува́ти)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | розко́шування | |
родовий | розко́шування | |
давальний | розко́шуванню | |
знахідний | розко́шування | |
орудний | розко́шуванням | |
місцевий | на/у розко́шуванні, розко́шуванню | |
кличний | розко́шування* |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | розкошува́ння | розкошува́ння |
родовий | розкошува́ння | розкошува́нь |
давальний | розкошува́нню | розкошува́нням |
знахідний | розкошува́ння | розкошува́ння |
орудний | розкошува́нням | розкошува́ннями |
місцевий | на/у розкошува́нні, розкошува́нню | на/у розкошува́ннях |
кличний | розкошува́ння* | розкошува́ння* |