розконопачувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розконопа́чувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розконопа́чуймо | |
2 особа | розконопа́чуй | розконопа́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розконопа́чуватиму | розконопа́чуватимемо, розконопа́чуватимем |
2 особа | розконопа́чуватимеш | розконопа́чуватимете |
3 особа | розконопа́чуватиме | розконопа́чуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розконопа́чую | розконопа́чуємо, розконопа́чуєм |
2 особа | розконопа́чуєш | розконопа́чуєте |
3 особа | розконопа́чує | розконопа́чують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розконопа́чуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розконопа́чував | розконопа́чували |
жін. р. | розконопа́чувала | |
сер. р. | розконопа́чувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розконопа́чувавши |