розколисатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
форми колисаюся, колисаєшся,... вживаються рідко
Словник відмінків
Інфінітив | розколиса́тися, розколиса́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розколиші́мося, розколиші́мось, розколиса́ймося, розколиса́ймось | |
2 особа | розколиши́ся, розколиши́сь, розколиса́йся, розколиса́йсь | розколиші́ться, розколиса́йтеся, розколиса́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розколишу́ся, розколишу́сь, розколиса́юся, розколиса́юсь | розколи́шемося, розколи́шемось, розколи́шемся, розколиса́ємося, розколиса́ємось, розколиса́ємся |
2 особа | розколи́шешся, розколиса́єшся | розколи́шетеся, розколише́тесь, розколиса́єтеся, розколиса́єтесь |
3 особа | розколи́шеться, розколиса́ється | розколи́шуться, розколиса́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розколиса́вся, розколиса́всь | розколиса́лися, розколиса́лись |
жін.р. | розколиса́лася, розколиса́лась | |
сер.р. | розколиса́лося, розколиса́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розколиса́вшись |