розковувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розко́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розко́вуймо
2 особа розко́вуй розко́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розко́вуватиму розко́вуватимемо, розко́вуватимем
2 особа розко́вуватимеш розко́вуватимете
3 особа розко́вуватиме розко́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розко́вую розко́вуємо, розко́вуєм
2 особа розко́вуєш розко́вуєте
3 особа розко́вує розко́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розко́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розко́вував розко́вували
жін. р. розко́вувала
сер. р. розко́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розко́вувавши