розковувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розко́вувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розко́вуймо | |
2 особа | розко́вуй | розко́вуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розко́вуватиму | розко́вуватимемо, розко́вуватимем |
2 особа | розко́вуватимеш | розко́вуватимете |
3 особа | розко́вуватиме | розко́вуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розко́вую | розко́вуємо, розко́вуєм |
2 особа | розко́вуєш | розко́вуєте |
3 особа | розко́вує | розко́вують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розко́вуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розко́вував | розко́вували |
жін. р. | розко́вувала | |
сер. р. | розко́вувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розко́вувавши |