розклеїти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розкле́їти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розкле́ймо
2 особа розкле́й розкле́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розкле́ю розкле́їмо, розкле́їм
2 особа розкле́їш розкле́їте
3 особа розкле́їть розкле́ять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розкле́їв розкле́їли
жін.р. розкле́їла
сер.р. розкле́їло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розкле́єний
Безособова форма
розкле́єно
Дієприслівник
розкле́ївши