розкидуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розки́дуваний розки́дувана розки́дуване розки́дувані
родовий розки́дуваного розки́дуваної розки́дуваного розки́дуваних
давальний розки́дуваному розки́дуваній розки́дуваному розки́дуваним
знахідний розки́дуваний, розки́дуваного розки́дувану розки́дуване розки́дувані, розки́дуваних
орудний розки́дуваним розки́дуваною розки́дуваним розки́дуваними
місцевий на/у розки́дуваному, розки́дуванім на/у розки́дуваній на/у розки́дуваному, розки́дуванім на/у розки́дуваних