розквітчаний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розкві́тчаний розкві́тчана розкві́тчане розкві́тчані
родовий розкві́тчаного розкві́тчаної розкві́тчаного розкві́тчаних
давальний розкві́тчаному розкві́тчаній розкві́тчаному розкві́тчаним
знахідний розкві́тчаний розкві́тчану розкві́тчане розкві́тчані
орудний розкві́тчаним розкві́тчаною розкві́тчаним розкві́тчаними
місцевий на/у розкві́тчаному, розкві́тчанім на/у розкві́тчаній на/у розкві́тчаному, розкві́тчанім на/у розкві́тчаних