розквацюватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | розквацюва́тися, розквацюва́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розквацю́ймося, розквацю́ймось | |
2 особа | розквацю́йся, розквацю́йсь | розквацю́йтеся, розквацю́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розквацю́юся, розквацю́юсь | розквацю́ємося, розквацю́ємось, розквацю́ємся |
2 особа | розквацю́єшся | розквацю́єтеся, розквацю́єтесь |
3 особа | розквацю́ється | розквацю́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розквацюва́вся, розквацюва́всь | розквацюва́лися, розквацюва́лись |
жін.р. | розквацюва́лася, розквацюва́лась | |
сер.р. | розквацюва́лося, розквацюва́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розквацюва́вшись |