-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розкабали́тися, розкабали́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розкабалі́мося, розкабалі́мось, розкабалі́мся
2 особа розкабали́ся, розкабали́сь розкабалі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розкабалю́ся, розкабалю́сь розкабалимо́ся, розкабалимо́сь, розкабали́мся
2 особа розкабали́шся розкабалите́ся, розкабалите́сь
3 особа розкабали́ться розкабаля́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розкабали́вся, розкабали́всь розкабали́лися, розкабали́лись
жін.р. розкабали́лася, розкабали́лась
сер.р. розкабали́лося, розкабали́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розкабали́вшись

Словник синонімів

ВИЗВОЛЯ́ТИСЯ (ставати вільним, здобувати собі свободу в боротьбі проти пригноблення, безправ’я, чийогось панування),ЗВІЛЬНЯ́ТИСЯ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИСЯ, РОЗКАБАЛЯ́ТИСЯ. - Док.: ви́зволитися, звільни́тися, розкріпа́читися, розкабали́тися. Колись він козакував, був у неволі турецькій, але визволивсь відтіля (Б. Грінченко); Звільнившись із кріпацтва, Шевченко багато працює, займається самоосвітою і стає незабаром відомим художником і поетом (Є. Кирилюк).