розжеврілий 1 значення

-1-
дієприкметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розже́врілий розже́вріла розже́вріле розже́врілі
родовий розже́врілого розже́врілої розже́врілого розже́врілих
давальний розже́врілому розже́врілій розже́врілому розже́врілим
знахідний розже́врілий розже́врілу розже́вріле розже́врілі
орудний розже́врілим розже́врілою розже́врілим розже́врілими
місцевий на/у розже́врілому, розже́врілім на/у розже́врілій на/у розже́врілому, розже́врілім на/у розже́врілих

Словник синонімів

РОЗЧЕРВОНІ́ЛИЙ (який розчервонівся, розрум’янився), РОЗРУМ’Я́НЕНИЙ, РОЗРУМ’ЯНІ́ЛИЙ, РОЗШАРІ́ЛИЙ, РОЗЖЕ́ВРЕНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ, РОЗЖЕ́ВРІЛИЙ. На розчервонілих обличчях козаків.. застиг вираз якогось особливого урочистого напруження (Н. Рибак); На порозі, наче весняночка, стала розрум’янена й осяйна Мар’яна (М. Стельмах); Перед очима невідступно стояла Ярина. Схвильована, розрум’яніла, соромливо ховала очі (Ю. Збанацький); Розшаріла [Марійка], з запиленими ногами, жадібно пила.. і поверх кухля дивилась чорними очима на Іванка (А. Хорунжий); Розпалена, розжеврена вибігла Орися з хати (Олена Пчілка).