-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розже́вритися, розже́вритись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа розже́вриться розже́вряться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розже́врився, розже́вривсь розже́врилися, розже́врились
жін.р. розже́врилася, розже́врилась
сер.р. розже́врилося, розже́врилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розже́врившись

Словник синонімів

РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ (сильно почервоніти від припливу крові до шкіри), РОЗРУМ’Я́НИТИСЯ, РОЗШАРІ́ТИСЯ, РОЗЖЕ́ВРИТИСЯ[РОЗЖЕВРІТИСЯ], РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПАЛЕНІ́ТИ, РОЗПАШІ́ТИ, РОЗПАШІ́ТИСЯ, РОЗЖЕ́ВРІТИрідко. - Недок.: розрум’я́нюватися, розпа́люватися, розпаля́тися, розже́врюватися. Василина розчервонілась, як мак (І. Нечуй-Левицький); Андрійкові очі блищали, личко розрум’янилося (В. Собко); [Храпко:] Чого се ти так розшарілася? Іч, очі як грають, щоки аж пашать (Панас Мирний); Гладке, опасисте, з одвислими щоками лице Мотрине розжеврілось (М. Коцюбинський); Розпалились у мене щоки (Ганна Барвінок); Розцвілась, розпаленіла [Вутанька] з дороги, мов калина (О. Гончар); Орися розпашіла від роботи, в щоки пломінь б’є (Григорій Тютюнник); Розпашілась темними рум’янцями тітка (М. Стельмах). - Пор. перегрі́тися.