-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив розжалі́тися, розжалі́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розжалі́ймося, розжалі́ймось
2 особа розжалі́йся, розжалі́йсь розжалі́йтеся, розжалі́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розжалі́юся, розжалі́юсь розжалі́ємося, розжалі́ємось, розжалі́ємся
2 особа розжалі́єшся розжалі́єтеся, розжалі́єтесь
3 особа розжалі́ється розжалі́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розжалі́вся, розжалі́всь розжалі́лися, розжалі́лись
жін.р. розжалі́лася, розжалі́лась
сер.р. розжалі́лося, розжалі́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розжалі́вшись

Словник синонімів

РОЗЧУ́ЛЮВАТИСЯ (ставати лагідним, ніжним, добрим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІШАТИ, М’Я́КНУТИ, РОЗМ’ЯКА́ТИ, РОЗМ’Я́КШУВАТИСЯ, ЗМ’Я́КШУВАТИСЯ, М’Я́КШАТИ, РОЗНІ́ЖУВАТИСЯ, РОЗТАВА́ТИ, РОЗТО́ПЛЮВАТИСЯ, РОЗТОПЛЯ́ТИСЯ, РОЗКИСА́ТИрозм. - Док.: розчу́литися, полагідні́ти, полагіднішати, розм’я́кнути[розм’якти], розм’якши́тися, зм’якши́тися, зм’я́кнути, пом’я́кшати, розні́житися, розта́ти, розта́нути, розтопи́тися, розки́снути, розжа́лобитисярозм.розжа́литисярозм.розжалі́тисярозм.Він людина добра, має м’яку вдачу, розчулюється завжди (Є. Гуцало); - Дай ми [мені] спокій, Маню! - відказав Симон, лагідніючи (І. Франко); Батько успокоювався, м’якнув, цілував сина (О. Кобилянська); Найчерствіша людина розм’якне від наймилішого видовища - нареченої (В. Речмедін); Директор дедалі зм’якшувався і зм’якшувався, аж поки й зовсім не охолов та не перейшов з пискливого крику на воркітливе бубоніння (Ю. Збанацький); Од щирих слів любої жінки серце його вспокоювалось; сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м’якшала (Панас Мирний); Княгиня, бачивши, що князь так розніжився, давай його цілувати та розпитувати (казка); Присіла [Тоня] на колесі біля нього, бісики очима пускала, а він уже й розтанув... (О. Гончар); Дівчата справді прилипли до хлопця, мов смола, і серце Мишунине розтоплювалось, як крижана бурулька (Ю. Яновський); Макар Іванович цілком розкис. Він дякував за честь, запевняв у своєму патріотизмі (М. Коцюбинський).