розжалітися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | розжалі́тися, розжалі́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розжалі́ймося, розжалі́ймось | |
2 особа | розжалі́йся, розжалі́йсь | розжалі́йтеся, розжалі́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розжалі́юся, розжалі́юсь | розжалі́ємося, розжалі́ємось, розжалі́ємся |
2 особа | розжалі́єшся | розжалі́єтеся, розжалі́єтесь |
3 особа | розжалі́ється | розжалі́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розжалі́вся, розжалі́всь | розжалі́лися, розжалі́лись |
жін.р. | розжалі́лася, розжалі́лась | |
сер.р. | розжалі́лося, розжалі́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розжалі́вшись |