-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив роздува́тися, роздува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розду́ваймося, розду́ваймось
2 особа розду́вайся, розду́вайсь розду́вайтеся, розду́вайтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа роздува́тимуся, роздува́тимусь роздува́тимемося, роздува́тимемось, роздува́тимемся
2 особа роздува́тимешся роздува́тиметеся, роздува́тиметесь
3 особа роздува́тиметься роздува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розду́ваюся, розду́ваюсь розду́ваємося, розду́ваємось, розду́ваємся
2 особа розду́ваєшся розду́ваєтеся, розду́ваєтесь
3 особа розду́вається розду́ваються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розду́ваючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. роздува́вся, роздува́всь роздува́лися, роздува́лись
жін. р. роздува́лася, роздува́лась
сер. р. роздува́лося, роздува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
роздува́вшись

Словник синонімів

НАДУВА́ТИСЯ[НАДИМА́ТИСЯ] (наповнюючись повітрям, газом, під тиском вітру, натягатися, ставати пружним), НАПИНА́ТИСЯ, ЗДУВА́ТИСЯ[ЗДИМА́ТИСЯ], РОЗДУВА́ТИСЯ[РОЗДИМА́ТИСЯ]підсил., ДУ́ТИСЯрозм. - Док.: наду́тися, напну́тися[нап’ясти́ся], зду́тися, розду́тися. Щоки його надуваються, як пузирі, червоніють (С. Васильченко); Брезентові фартухи надималися, мов паруси (Я. Баш); Вітрила нап’ялись. Вперед! (В. Еллан); Вода зносила її [жінку], здувалася над хвилями одежина (І. Ле); Летить [сотник] попід небесами: руками бовта, наче крилами, черкеска йому роздувається, ногами дриґа (Г. Квітка-Основ’яненко); [Марта (співає..):] Із-за хмари дрібен дощик, Аж бульбашки дмуться (С. Васильченко).
РОЗГОРІ́ТИСЯ (почати горіти дедалі сильніше), РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПЛОМЕНІ́ТИСЯрозм., РОЗОГНІ́ТИдіал.;РОЗПАЛА́ТИСЯ, РОЗПАЛАХКОТІ́ТИСЯ[РОЗПАЛАХКОТА́ТИСЯ], РОЗПАЛАХКОТІ́ТИ[РОЗПАЛАХКОТА́ТИ] (почати дуже палати, горіти яскравим полум’ям); РОЗЖЕ́ВРІТИСЯ, РОЗІТЛІ́ТИСЯ[РОЗТЛІ́ТИСЯ]розм. (почати жевріти, тліти); РОЗДУ́ТИСЯ (внаслідок припливу повітря). - Недок.: розгоря́тися[розгора́тися], розпа́люватися[розпаля́тися], розже́врюватися, розтліва́тися, роздува́тися[роздима́тися]. Серед майдану вже добре розгорілось багаття (І. Нечуй-Левицький); А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Т. Шевченко); На заході, на вишневому камені, на півнеба розкинувши заграву, розпалахкотівся огонь (С. Васильченко); Розжеврілось і загорілось, Пішов димок до самих хмар (І. Котляревський); Вугілля дубове добре, та поки розітлівається, то попожди (Словник Б. Грінченка).