роздробити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | роздроби́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | роздробі́мо, роздробі́м | |
2 особа | роздроби́ | роздробі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | роздроблю́ | роздро́бимо, роздро́бим |
2 особа | роздро́биш | роздро́бите |
3 особа | роздро́бить | роздро́блять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | роздроби́в | роздроби́ли |
жін.р. | роздроби́ла | |
сер.р. | роздроби́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
роздро́блений | ||
Безособова форма | ||
роздро́блено | ||
Дієприслівник | ||
роздроби́вши |