роздратувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | роздратува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | роздрату́ймо | |
2 особа | роздрату́й | роздрату́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | роздрату́ю | роздрату́ємо, роздрату́єм |
2 особа | роздрату́єш | роздрату́єте |
3 особа | роздрату́є | роздрату́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | роздратува́в | роздратува́ли |
жін.р. | роздратува́ла | |
сер.р. | роздратува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
роздрато́ваний | ||
Безособова форма | ||
роздрато́вано | ||
Дієприслівник | ||
роздратува́вши |