-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив роздрато́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   роздрато́вуймо
2 особа роздрато́вуй роздрато́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа роздрато́вуватиму роздрато́вуватимемо, роздрато́вуватимем
2 особа роздрато́вуватимеш роздрато́вуватимете
3 особа роздрато́вуватиме роздрато́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа роздрато́вую роздрато́вуємо, роздрато́вуєм
2 особа роздрато́вуєш роздрато́вуєте
3 особа роздрато́вує роздрато́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
роздрато́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. роздрато́вував роздрато́вували
жін. р. роздрато́вувала
сер. р. роздрато́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
роздрато́вувавши

Словник синонімів

ДРАТУВА́ТИкого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИрозм.,ДРАТУВА́ТИСЯз ким і без додатка, розм.,ДРАЖНИ́ТИСЯз ким і без додатка,розм.,ДРАЗНИ́ТИрозм.,РОЗДРА́ЗНЮВАТИрозм.,ДРАЗНИ́ТИСЯз ким і без додатка,розм.,ДРОЧИ́ТИрозм.,ДРОЧИ́ТИСЯз ким і без додатка,розм.,РОЗДРО́ЧУВАТИрозм.,ГРА́ТИ НА НЕ́РВАХу кого, кому, розм.,ШКИЛЮВА́ТИдіал.;ГВАЛТУВА́ТИ (собак). - Док.: подратува́ти, роздратува́ти, роздражни́ти, подражни́ти, роздразни́ти, подразни́ти, роздрочи́ти. - Який там чорт собак дратує? (Панас Мирний); Сердитого спиняти - гірш роздратувати (прислів’я); - Каргат сам винуватий: роздражнив собак (Ю. Шовкопляс); Бився [Сергій] з дітворою, дражнив собак, - одним словом, робив усі ті збитки, які присущі всім дітям його віку (Григорій Тютюнник); Настирливо кричав десь зовсім недалеко деркач, наче дратувався зі мною (Л. Смілянський); З-за огорожі пухкий панич.. висолопив язика й дражнився... (А. Головко); Сердита, писана сойка на самітній смереці дразнить: "Сам собі винен! Еге! еге..." (І. Франко); Муха та й та гнівається, як роздразнити її (З. Мороз); Більше як півночі минуло, а під кущами все ще чуються тихі речі, переривані поцілунком та сміхом, що то дразниться, то лащиться (Г. Хоткевич); Баба Явдоха з Парасчиної тварі добре бачила, що кортить дівці, і навмисне дрочила її (О. Кониський); Вона буцім подавала йому палицю, але зараз же хапала її назад та й ховалася за круглий стіл. Дрочилася(Лесь Мартович); - Все село обходив, усіх куркульських собак роздрочив (М. Стельмах); Замфір шкилював примаря, називаючи його хабарником за те, що пустив у село комісію (М. Коцюбинський); Кишлаки якнайдалі оббігала [Чинар-бібі], щоб і собак не ґвалтувати (І. Ле). - Пор. насміха́тися.
ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИрозм.,ДРАЖНИ́ТИрозм.,РОЗДРА́ЖНЮВАТИрозм.,ДРАЗНИ́ТИрозм.,РОЗДРА́ЗНЮВАТИрозм.,РОЗ’Я́ТРЮВАТИрозм.,ША́РПАТИзі сл. душу, серце, нерви і т. ін., розм.,ШПИГА́ТИрозм.,ШКРЯ́БАТИрозм.,ДЕНЕРВУВА́ТИзах., ІРИТУВА́ТИзах. - Док.: роздратува́ти, знервува́ти, рознервува́ти, роздражни́ти, роздразни́ти, роз’ятри́ти, шарпну́ти, шпигну́ти, шпигону́ти, шкрябну́ти, зденервува́ти, зіритува́ти. Тиховичеві не до жартів. Якесь роздратовання обхоплює його, - його все гніває, все дратує (М. Коцюбинський); - І приніс же дідько оту красуню в мій палац! Я вже був забувся про неї, а вона знов роздратувала мене своїми очима (І. Нечуй-Левицький); Його сухувата стриманість дражнила й розпалювала її більше, ніж коли б він пішов назустріч її заграванням (З. Тулуб); Обід, на який вона пішла до спільної їдальні наперекір своїй ранішній постанові, знов роздражнив і рознервував її в високій мірі (І. Франко); Раптом почала находити на них якась неміч, але це ще більше дразнило їх (Н. Кобринська); В хаті не застала [Зоя] нікого. Се її трохи роздразнило (О. Кобилянська); Те, що вона сказала йому правду, ще більше роз’ятрювало його горе (Н. Рибак); Тяжкі муки викликали ще тяжчі думки і, поєднавшись, шарпали і серце і душу Одарчину (Панас Мирний); Весь час він відчував неспокій, і той неспокій шпигав його, гнав додому (Є. Гуцало); Гервасія Салогана і досі звуть не управителем, а теж економом, і це неабияк шкрябає гоноровитого попихача (М. Стельмах); Студінь і брак хати так мене денервували, що я не міг писати (В. Стефаник); Декотрі теми п. Квітку, як чоловіка нервового, могли б занадто зіритувати (Леся Українка). - Пор. збу́джувати, се́рдити.