роздол 2 значень

-1-
іменник чоловічого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Роздо́л  
родовий Роздо́ла  
давальний Роздо́лу, Роздо́лові  
знахідний Роздо́л  
орудний Роздо́лом  
місцевий на/у Роздо́лі, по Роздо́лу  
кличний Роздо́ле*  
відмінок однина множина
називний роздо́л роздо́ли
родовий роздо́лу роздо́лів
давальний роздо́лу, роздо́лові роздо́лам
знахідний роздо́л роздо́ли
орудний роздо́лом роздо́лами
місцевий на/у роздо́лі на/у роздо́лах
кличний роздо́ле* роздо́ли*

Словник синонімів

ДОЛИ́НА (рівна місцевість між горбами чи горами), ДІЛ, ПОДІ́ЛЛЯрозм., РОЗДО́ЛИНАрозм., РОЗДО́Лдіал.; ПА́ДІЛ, ПРИДОЛИ́НОК (невелика); ТІСНИ́НА (вузька, з крутими схилами, вздовж річки); ПА́ДИНА (невелика, звичайно кругла). Ниви то поволі котились в долину, то підіймались на похилі горби (М. Коцюбинський); Він бачив діл, розкинутий навкруг, Кипучі пущі, тьмяноводий Буг (М. Бажан); Біжи-лийся [струмочок] з Підгір’я на ті любі поділля, Що степами розляглись, Понад морем простяглись (П. Куліш); В широкій роздолині має бути великий став (М. Стельмах); А там нижче розступились скелі, то розпалися на роздолі ніби високими будинками, то полягли довгими рядками (І. Нечуй-Левицький); Вночі з’явився іній на катранах,.. Зібрався в падолах, як сіль у чанах (Д. Павличко); Вогкий туман з Дніпра клубочів у придолинку (В. Дрозд); Дніпро, з тіснини вириваючись на простір Низу, кипів і нуртував між чорним камінюччям (О. Ільченко); Ільківці - село чималеньке. Присіло в падині (І. Ле). - Пор. низина́.
-2-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Роздо́л  
родовий Роздо́ла  
давальний Роздо́лу, Роздо́лові  
знахідний Роздо́л  
орудний Роздо́лом  
місцевий на/у Роздо́лі, по Роздо́лу  
кличний Роздо́ле*  
відмінок однина множина
називний роздо́л роздо́ли
родовий роздо́лу роздо́лів
давальний роздо́лу, роздо́лові роздо́лам
знахідний роздо́л роздо́ли
орудний роздо́лом роздо́лами
місцевий на/у роздо́лі на/у роздо́лах
кличний роздо́ле* роздо́ли*

Словник синонімів

ДОЛИ́НА (рівна місцевість між горбами чи горами), ДІЛ, ПОДІ́ЛЛЯрозм., РОЗДО́ЛИНАрозм., РОЗДО́Лдіал.; ПА́ДІЛ, ПРИДОЛИ́НОК (невелика); ТІСНИ́НА (вузька, з крутими схилами, вздовж річки); ПА́ДИНА (невелика, звичайно кругла). Ниви то поволі котились в долину, то підіймались на похилі горби (М. Коцюбинський); Він бачив діл, розкинутий навкруг, Кипучі пущі, тьмяноводий Буг (М. Бажан); Біжи-лийся [струмочок] з Підгір’я на ті любі поділля, Що степами розляглись, Понад морем простяглись (П. Куліш); В широкій роздолині має бути великий став (М. Стельмах); А там нижче розступились скелі, то розпалися на роздолі ніби високими будинками, то полягли довгими рядками (І. Нечуй-Левицький); Вночі з’явився іній на катранах,.. Зібрався в падолах, як сіль у чанах (Д. Павличко); Вогкий туман з Дніпра клубочів у придолинку (В. Дрозд); Дніпро, з тіснини вириваючись на простір Низу, кипів і нуртував між чорним камінюччям (О. Ільченко); Ільківці - село чималеньке. Присіло в падині (І. Ле). - Пор. низина́.