-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив роздзво́нювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   роздзво́нюймо
2 особа роздзво́нюй роздзво́нюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа роздзво́нюватиму роздзво́нюватимемо, роздзво́нюватимем
2 особа роздзво́нюватимеш роздзво́нюватимете
3 особа роздзво́нюватиме роздзво́нюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа роздзво́нюю роздзво́нюємо, роздзво́нюєм
2 особа роздзво́нюєш роздзво́нюєте
3 особа роздзво́нює роздзво́нюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
роздзво́нюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. роздзво́нював роздзво́нювали
жін. р. роздзво́нювала
сер. р. роздзво́нювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
роздзво́нювавши

Словник синонімів

РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИрозм., РОЗЛЯ́ПАТИрозм.,ВИ́ЛЯПАТИрозм.,РОЗПЛЕСКА́ТИрозм., РОЗКЛЕПА́ТИрозм.,РОЗТРІПА́ТИрозм.,РОЗДЗВОНИ́ТИрозм.,РОЗПАТЯ́КАТИрозм.,РОЗМОЛО́ТИрозм.,РОЗБАЗІ́КАТИрозм.,РОЗТРУБИ́ТИрозм.,РОЗБРЕХА́ТИрозм., ПРОЯЗИ́ЧИТИзаст. - Недок.: розголо́шувати, розбо́вкувати, розля́пувати, виля́пувати, розплі́скувати, розкле́пувати, розтрі́пувати, роздзво́нювати, дзвони́ти, розпатя́кувати, розме́лювати, базі́кати, розтру́блювати, розбрі́хувати. [Клан:] Не варто й починати. Все одно Не згодишся ти, Ройс, на авантюру, Тим часом - тайну я розголошу (І. Муратов); [Лукерка:] Так я й сподівалась, Що це ти розбовкав (М. Кропивницький); - Який я базікало? - образився Микита Дудка. - Аби ви не розляпали, а з мене хоч жили тягни, не скажу (П. Панч); І раптом, як грім серед ясного неба, оця проклята чутка, що її виляпав у машині п’яний Левко (В. Кучер); [Парвус:] І значить не випадком, а свідомо Руфін про нього Крусті розплескав! (Леся Українка); - Хіба ніхто не знає, який ти брехун? І не пізнав, а кажеш, а зараз розклепав усе перед нею (Панас Мирний); - Конспіратор! Виходить, роздзвонив уже навіть і тим, кому нічого й знати не треба (А. Головко); - Та ти з глузду з’їхав, чи що? Ворогові, старшині, про своє розпатякати (З. Тулуб); - Яків, це вже ти розмолов усім? (С. Васильченко); Боявся [князь], щоби лакеї не розтрубили перед княгинею історії про тоту паню, що була у них на чаю (І. Франко); [Гострохвостий:] Чи не бісові п’яні міщанки! Певно, вже котрась забігала сюди і все дочиста розбрехала (І. Нечуй-Левицький); Проязичили, що в його єсть така книжка (Словник Б. Грінченка).