розгуркатися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив розгу́ркатися, розгу́ркатись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розгу́ркаймося, розгу́ркаймось
2 особа розгу́ркайся, розгу́ркайсь розгу́ркайтеся, розгу́ркайтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розгу́ркаюся, розгу́ркаюсь розгу́ркаємося, розгу́ркаємось, розгу́ркаємся
2 особа розгу́ркаєшся розгу́ркаєтеся, розгу́ркаєтесь
3 особа розгу́ркається розгу́ркаються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розгу́ркався, розгу́ркавсь розгу́ркалися, розгу́ркались
жін.р. розгу́ркалася, розгу́ркалась
сер.р. розгу́ркалося, розгу́ркалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розгу́ркавшись