розгуджений 1 значення

-1-
дієприкметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний розгу́джений розгу́джена розгу́джене розгу́джені
родовий розгу́дженого розгу́дженої розгу́дженого розгу́джених
давальний розгу́дженому розгу́дженій розгу́дженому розгу́дженим
знахідний розгу́джений розгу́джену розгу́джене розгу́джені
орудний розгу́дженим розгу́дженою розгу́дженим розгу́дженими
місцевий на/у розгу́дженому, розгу́дженім на/у розгу́дженій на/у розгу́дженому, розгу́дженім на/у розгу́джених