розгризти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розгри́зти, розгри́зти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розгризі́мо, розгризі́м | |
2 особа | розгризи́ | розгризі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розгризу́ | розгриземо́, розгризе́м |
2 особа | розгризе́ш | розгризете́ |
3 особа | розгризе́ | розгризу́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розгри́з | розгри́зли |
жін.р. | розгри́зла | |
сер.р. | розгри́зло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розгри́зений | ||
Безособова форма | ||
розгри́зено | ||
Дієприслівник | ||