розграбувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розграбува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розграбу́ймо | |
2 особа | розграбу́й | розграбу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розграбу́ю | розграбу́ємо, розграбу́єм |
2 особа | розграбу́єш | розграбу́єте |
3 особа | розграбу́є | розграбу́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розграбува́в | розграбува́ли |
жін.р. | розграбува́ла | |
сер.р. | розграбува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розграбо́ваний | ||
Безособова форма | ||
розграбо́вано | ||
Дієприслівник | ||
розграбува́вши |