-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розграбува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розграбу́ймо
2 особа розграбу́й розграбу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розграбу́ю розграбу́ємо, розграбу́єм
2 особа розграбу́єш розграбу́єте
3 особа розграбу́є розграбу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розграбува́в розграбува́ли
жін.р. розграбува́ла
сер.р. розграбува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розграбо́ваний
Безособова форма
розграбо́вано
Дієприслівник
розграбува́вши

Словник синонімів

ГРАБУВА́ТИ (забирати що-небудь у когось шляхом розбою, грабежу), РОЗГРАБО́ВУВАТИ, ГА́РБАТИрідше,РАБУВА́ТИ діал.,ОБРАБО́ВУВАТИдіал.;РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, ГАЙДАМА́ЧИТИрозм.,РОЗБИВА́ТИрозм. (чинити розбій). - Док.: пограбува́ти, розграбува́ти, ограбува́тирозм.зграбува́тирідшезрабува́ти, обрабува́ти, розби́ти. Десятки невеличких банд Мишки Япончика розсипалися по місту.. і почали громити та грабувати крамниці, склади і гамазеї (Ю. Смолич); - Сердюки, значить, орудують.. Кооперацію розграбували (О. Гончар); [Олеся:] Нікого я не ограбувала (М. Кропивницький); - Хай Бог милує, щоби я гарбав та свавільничав!.. Я тільки своє забирав (О. Гончар); Нема хліба, нема солі, ще й холодно в хаті, Все забрали, зграбували (коломийка); - Нічого, матусю, рабувати не будемо в вас, хочемо нагрітися в хаті, пустіть (В. Стефаник); Ви обікрали, обрабували мене, а я ще маю вам платити? (І. Франко); Данько почув, як прокидається в ньому лють до пришельців, що з’явились з-за моря розбійничати на його рідній землі (О. Гончар); - Душогубе.., гайдамачиш по степах з ножем за халявою (Ю. Яновський); Вдень у яру сидять [розбійники], а вночі на здобитки йдуть, людей розбивають. Переймуть, хто їде, та й пограбують, а то і вб’ють (Б. Грінченко). - Пор. кра́сти, 1. обікра́сти.