розгоститися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив розгости́тися, розгости́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розгості́мося, розгості́мось, розгості́мся
2 особа розгости́ся, розгости́сь розгості́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розгощу́ся, розгощу́сь розгостимо́ся, розгостимо́сь, розгости́мся
2 особа розгости́шся розгостите́ся, розгостите́сь
3 особа розгости́ться розгостя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розгости́вся, розгости́всь розгости́лися, розгости́лись
жін.р. розгости́лася, розгости́лась
сер.р. розгости́лося, розгости́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розгости́вшись