розгосподарюватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | розгосподарюва́тися, розгосподарюва́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розгосподарю́ймося, розгосподарю́ймось | |
2 особа | розгосподарю́йся, розгосподарю́йсь | розгосподарю́йтеся, розгосподарю́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розгосподарю́юся, розгосподарю́юсь | розгосподарю́ємося, розгосподарю́ємось, розгосподарю́ємся |
2 особа | розгосподарю́єшся | розгосподарю́єтеся, розгосподарю́єтесь |
3 особа | розгосподарю́ється | розгосподарю́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розгосподарюва́вся, розгосподарюва́всь | розгосподарюва́лися, розгосподарюва́лись |
жін.р. | розгосподарюва́лася, розгосподарюва́лась | |
сер.р. | розгосподарюва́лося, розгосподарюва́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розгосподарюва́вшись |