-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розго́ртувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | розго́ртуймо |
2 особа | розго́ртуй | розго́ртуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | розго́ртуватиму | розго́ртуватимемо, розго́ртуватимем |
2 особа | розго́ртуватимеш | розго́ртуватимете |
3 особа | розго́ртуватиме | розго́ртуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | розго́ртую | розго́ртуємо, розго́ртуєм |
2 особа | розго́ртуєш | розго́ртуєте |
3 особа | розго́ртує | розго́ртують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
розго́ртуючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | розго́ртував | розго́ртували |
жін. р. | розго́ртувала |
сер. р. | розго́ртувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
розго́ртувавши |
Словник синонімів
РОЗГОРТА́ТИ [РОЗГО́РТУВАТИ] (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ [РОЗВІ́РЧУВАТИ], РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм.; РОЗМО́ТУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИ, РОЗКА́ЧУВАТИ (рулон, сувій тощо); РОЗКУ́ТУВАТИ (одяг, покриття тощо); РОЗПОВИВА́ТИ (дитину з пелюшок). - Док.: розгорну́ти, розверну́ти, розверті́ти, розпусти́ти, розви́ти [розви́нути], розмота́ти, розкрути́ти, розкоти́ти, розкача́ти [розката́ти], розку́тати, розпови́ти. Глянув Іван накруги - і почав розгортати кожухи, в яких, як у гнізді, стиха пустуючи, кублились в одних сорочечках діти (С. Васильченко); Не розвертай, султане, Хорогви Магомета (П. ГулакАртемовський); Вона сіла на канапі й почала розвірчувати голову з вуаля (І. Нечуй-Левицький); Подихав вітерець. Деякі барки розпускають вітрила (М. Коцюбинський); Рука його тремтіла, коли розв’язував шнурок і розвивав газету (І. Франко); Уляна так змерзла, що не могла розв’язати шалі, і Орися допомагала розмотувати (Григорій Тютюнник); Андрій Іванов розв’язав поворозки і почав розкручувати полотнище прапора (Ю. Смолич); Гречкун розгонистим рухом розкотив на столі пожовклу, протерту на згинах карту (Ю. Бедзик); - А чого ти шинелю не розкатаєш?.. Розкатай, надінь (О. Гончар); Соломія гладить Катрю по голові, розкутує хустку (В. Кучер); Воно сповитеє кричало У холодочку за снопом. Розповила, нагодувала (Т. Шевченко).