розгопцюватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розгопцюва́тися, розгопцюва́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розгопцю́ймося, розгопцю́ймось
2 особа розгопцю́йся, розгопцю́йсь розгопцю́йтеся, розгопцю́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розгопцю́юся, розгопцю́юсь розгопцю́ємося, розгопцю́ємось, розгопцю́ємся
2 особа розгопцю́єшся розгопцю́єтеся, розгопцю́єтесь
3 особа розгопцю́ється розгопцю́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розгопцюва́вся, розгопцюва́всь розгопцюва́лися, розгопцюва́лись
жін.р. розгопцюва́лася, розгопцюва́лась
сер.р. розгопцюва́лося, розгопцюва́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розгопцюва́вшись