розгонитися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розго́нитися, розго́нитись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розго́ньмося, розго́ньмось | |
2 особа | розго́нься | розго́ньтеся, розго́ньтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розго́нитимуся, розго́нитимусь | розго́нитимемося, розго́нитимемось, розго́нитимемся |
2 особа | розго́нитимешся | розго́нитиметеся, розго́нитиметесь |
3 особа | розго́нитиметься | розго́нитимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розго́нюся, розго́нюсь | розго́нимося, розго́нимось, розго́нимся |
2 особа | розго́нишся | розго́нитеся, розго́нитесь |
3 особа | розго́ниться | розго́няться |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розго́нячись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розго́нився, розго́нивсь | розго́нилися, розго́нились |
жін. р. | розго́нилася, розго́нилась | |
сер. р. | розго́нилося, розго́нилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розго́нившись |