розгонитися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розго́нитися, розго́нитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розго́ньмося, розго́ньмось
2 особа розго́нься розго́ньтеся, розго́ньтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розго́нитимуся, розго́нитимусь розго́нитимемося, розго́нитимемось, розго́нитимемся
2 особа розго́нитимешся розго́нитиметеся, розго́нитиметесь
3 особа розго́нитиметься розго́нитимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа розго́нюся, розго́нюсь розго́нимося, розго́нимось, розго́нимся
2 особа розго́нишся розго́нитеся, розго́нитесь
3 особа розго́ниться розго́няться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
розго́нячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. розго́нився, розго́нивсь розго́нилися, розго́нились
жін. р. розго́нилася, розго́нилась
сер. р. розго́нилося, розго́нилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розго́нившись