розгодувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розгодува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розгоду́ймо | |
2 особа | розгоду́й | розгоду́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розгоду́ю | розгоду́ємо, розгоду́єм |
2 особа | розгоду́єш | розгоду́єте |
3 особа | розгоду́є | розгоду́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розгодува́в | розгодува́ли |
жін.р. | розгодува́ла | |
сер.р. | розгодува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розгодо́ваний | ||
Безособова форма | ||
розгодо́вано | ||
Дієприслівник | ||
розгодува́вши |