розгодувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив розгодува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розгоду́ймо
2 особа розгоду́й розгоду́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розгоду́ю розгоду́ємо, розгоду́єм
2 особа розгоду́єш розгоду́єте
3 особа розгоду́є розгоду́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розгодува́в розгодува́ли
жін.р. розгодува́ла
сер.р. розгодува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
розгодо́ваний
Безособова форма
розгодо́вано
Дієприслівник
розгодува́вши