розгодовуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | розгодо́вуватися, розгодо́вуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розгодо́вуймося, розгодо́вуймось | |
2 особа | розгодо́вуйся, розгодо́вуйсь | розгодо́вуйтеся, розгодо́вуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розгодо́вуватимуся, розгодо́вуватимусь | розгодо́вуватимемося, розгодо́вуватимемось, розгодо́вуватимемся |
2 особа | розгодо́вуватимешся | розгодо́вуватиметеся, розгодо́вуватиметесь |
3 особа | розгодо́вуватиметься | розгодо́вуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розгодо́вуюся, розгодо́вуюсь | розгодо́вуємося, розгодо́вуємось, розгодо́вуємся |
2 особа | розгодо́вуєшся | розгодо́вуєтеся, розгодо́вуєтесь |
3 особа | розгодо́вується | розгодо́вуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розгодо́вуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розгодо́вувався, розгодо́вувавсь | розгодо́вувалися, розгодо́вувались |
жін. р. | розгодо́вувалася, розгодо́вувалась | |
сер. р. | розгодо́вувалося, розгодо́вувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розгодо́вувавшись |