розговіння 2 значення

-1-
іменник середнього роду
[церк.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний розгові́ння  
родовий розгові́ння  
давальний розгові́нню  
знахідний розгові́ння  
орудний розгові́нням  
місцевий на/у розгові́нні, розгові́нню  
кличний розгові́ння*  
відмінок однина множина
називний розгові́ння  
родовий розгові́ння  
давальний розгові́нню  
знахідний розгові́ння  
орудний розгові́нням  
місцевий на/у розгові́нні, розгові́нню  
кличний розгові́ння*  
-2-
іменник середнього роду
[церк.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний розгові́ння  
родовий розгові́ння  
давальний розгові́нню  
знахідний розгові́ння  
орудний розгові́нням  
місцевий на/у розгові́нні, розгові́нню  
кличний розгові́ння*  
відмінок однина множина
називний розгові́ння  
родовий розгові́ння  
давальний розгові́нню  
знахідний розгові́ння  
орудний розгові́нням  
місцевий на/у розгові́нні, розгові́нню  
кличний розгові́ння*