розгледіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив розгле́діти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   розгле́дьмо
2 особа розгле́дь розгле́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розгле́джу розгле́димо, розгле́дим
2 особа розгле́диш розгле́дите
3 особа розгле́дить розгле́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розгле́дів розгле́діли
жін.р. розгле́діла
сер.р. розгле́діло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
розгле́дівши