розгледіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | розгле́діти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розгле́дьмо | |
2 особа | розгле́дь | розгле́дьте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розгле́джу | розгле́димо, розгле́дим |
2 особа | розгле́диш | розгле́дите |
3 особа | розгле́дить | розгле́дять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розгле́дів | розгле́діли |
жін.р. | розгле́діла | |
сер.р. | розгле́діло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розгле́дівши |