розгладнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | розгла́днути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розгла́днімо, розгла́днім | |
2 особа | розгла́дни | розгла́дніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розгла́дну | розгла́днемо, розгла́днем |
2 особа | розгла́днеш | розгла́днете |
3 особа | розгла́дне | розгла́днуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розгла́днув | розгла́днули |
жін.р. | розгла́днула | |
сер.р. | розгла́днуло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розгла́днувши |